Ілюстрація: peer-воркшопи з науково обґрунтованими стратегіями навчання — концептуальне зображення, не з цитованого дослідження.
Коротко
У медицині потрібно запам’ятовувати величезні обсяги інформації — швидко й надовго. Але студентів рідко навчають найважливішого: як саме ефективно вчитися.
На медичному факультеті Мангайма в Німеччині студенти вирішили самі закрити цю прогалину. Вони створили серію peer-to-peer воркшопів під назвою Study Smart, де розповідали про науково обґрунтовані способи навчання: активне пригадування, інтервальне повторення, управління часом і боротьбу зі стресом.
Через кілька місяців після програми учасники частіше повідомляли, що використовують активне пригадування та Anki, ніж студенти, які на воркшопи не ходили.
Згодом проєкт вийшов далеко за межі одного університету й перетворився на студентську ініціативу, що поширилася на кілька медичних факультетів Німеччини.
Як з’явилася програма
Проєкт стартував у 2018 році, коли студенти Мангайма опитали своїх однокурсників про головні труднощі в навчанні.
Відповідь виявилася дуже показовою: більшості бракувало не додаткових лекцій, а простих і практичних пояснень, як узагалі вчитися ефективно.
Після цього група студентів створила дводенну програму воркшопів. Проводили їх не професори, а спеціально підготовлені старшокурсники — peer teachers.
На заняттях розбирали:
- активне пригадування;
- інтервальне повторення;
- постановку цілей;
- саморегульоване навчання;
- тайм-менеджмент;
- і способи знижувати стрес під час підготовки.
Інтерес виявився настільки високим, що воркшопи почали проводити регулярно. Пізніше проєкт підтримала Німецька асоціація студентів-медиків, а інші факультети стали долучатися через систему навчання нових наставників.
У 2021 році дослідники порівняли:
- 68 студентів, які пройшли програму;
- і 72 студентів, які в ній не брали участі.
Опитування проводили приблизно через два місяці після воркшопів.
Що виявили дослідники
Головна різниця стосувалася саме навчальних звичок.
Студенти після Study Smart помітно частіше використовували активне пригадування — тобто намагалися згадувати матеріал із пам’яті, а не просто перечитували конспекти.
Особливо виділявся Anki.
Серед учасників воркшопів застосунком користувалися приблизно 33% студентів, тоді як у контрольній групі — близько 10%.
Крім того, багато хто розповідав, що почав створювати спільні колоди на потік і разом редагувати картки. Це перетворювало інтервальне повторення з індивідуальної практики на колективну систему підготовки.
За п’ять років через Study Smart пройшло понад 1000 студентів-медиків у Німеччині — очно та онлайн.
Цікаво, що водночас студенти не стали значно вище оцінювати свою впевненість у власних методах навчання. Тобто воркшопи, схоже, швидше змінюють конкретну поведінку, ніж внутрішнє відчуття «я тепер навчаюся правильно».
Чому це важливо
Багато студентів уже чули фрази на кшталт:
«перевіряй себе по пам’яті»
або
«спробуй інтервальне повторення».
Але знати термін — не те саме, що реально впровадити метод у життя під час важкого семестру та постійних іспитів.
Study Smart показує важливу річ:
хороші навчальні звички легше переймаються через спільноту та зрозумілі приклади, а не через абстрактні поради.
Коли метод показує такий самий студент, який нещодавно складав ті самі іспити, поріг входу стає нижчим.
Дослідження також показує, що інтервальне повторення не обов’язково має бути повністю індивідуальним процесом.
Спільні колоди, колективне редагування та синхронізація карток із поточними лекціями допомагають зменшити навантаження на новачків і роблять систему стійкішою.
Що це може означати на практиці
Для студентів висновок доволі практичний:
Навчатися «розумніше» часто простіше в середовищі, де це вважається нормою.
Це можуть бути:
- спільні Anki-колоди;
- невеликі peer-групи;
- спільні розбори карток;
- або просто навчання базовим принципам пам’яті на початку курсу.
Робота також нагадує, що навички навчання самі по собі потребують навчання.
Багато людей роками перечитують конспекти й зубрять матеріал, так і не отримавши нормального пояснення, як працюють активне пригадування, інтервали та довготривала пам’ять.
Обмеження дослідження
Це було опитування в одному університеті, а не рандомізоване дослідження.
Студенти самі вирішували, чи йти на воркшопи, тому учасники могли спочатку бути більш мотивованими й відкритими до нових методів.
Також дослідження вимірювало переважно самооцінку звичок, а не пряме зростання екзаменаційних балів.
Автори окремо згадують і практичну проблему масштабування: студенти-наставники швидко випускаються, тому систему складно підтримувати без постійної підготовки нових peer teachers.
Підсумок
Study Smart показує, що студенти цілком можуть ефективно навчати інших студентів як вчитися, а не лише що запам’ятовувати.
І, можливо, багатьом освітнім програмам сьогодні бракує не ще однієї лекції, а нормального введення в:
- активне пригадування;
- інтервальне повторення;
- спільні колоди;
- і практичні звички довготривалого навчання.
Іноді «вчитися розумно» важливіше, ніж просто намагатися вчитися більше.